- проскочити
- [проско/чиетие]
-чу, -чиеш; нак. -о/ч, -о/чтеи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
проскочити — див. проскакувати II … Український тлумачний словник
проскочити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
чмихнути — ну, неш, док. 1) Однокр. до чмихати. 2) розм. Швидко проскочити куди небудь, непомітно піти, зникнути … Український тлумачний словник
шмигнути — ну/, не/ш, док., розм. 1) Однокр. до шмигати 1). || Крадучись, проскочити крізь щось, повз кого , що небудь кудись. || Зникнути десь, заховавшись. 2) у сполуч. зі сл. ніс, рідко. З шумом утягнути носом повітря … Український тлумачний словник
про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий … Словник лемківскої говірки